“The Bounty” (1984) — рідкісний не лише в наш час, епічний фільм з історичною складовою в пригодницькому жанрі на морську тематику. Сюжет тримає в напрузі і викликає справжній інтерес до перебігу подій. Знятий надзвичайно реалістично, з увагою до деталей — від такелажу кораблів до дрібних елементів одягу та манер поведінки XVIII століття. Має вражаючий рівень естетики: від райських полінезійських і новозеландських ландшафтів до природно красивих акторів та акторок. А своїм настроєм може позмагатись із окремими напруженими трилерами, в яких загрозлива атмосфера нависає над головними героями в очікуванні чогось страшного.
“Stand by Me” (1986) — якісний фільм з епохи “лампових” 80-х, періоду, коли кіно знімалось про людей і для людей. Історія із багатьма сенсами про подорож чотирьох друзів із невеликого містечка, впродовж якої вони будуть обговорювати важливі теми, розповідати про свої страхи і боротись з ними, ділитись серйозними думками, формулювати дорослі висновки, приймати доленосні рішення, робити вибір, що врешті-решт змінить їхнє життя. Екранізація новели Stephen King — “The Body”.
Події фільму відбуваються у 80-х (1985) та 50-х (1959) роках у провінційному містечку Castlerock (штат Oregon).
“Masquerade” (1988) — фільм змішаних жанрів і таких самих вражень від перегляду, в якому чергуються відверто нудні мелодраматичні моменти та прийоми непоганої детективної історії на фоні любовних багатокутників. Кіно виробництва США 80-х, але на початку візуально і стилістично може нагадувати європейське кіно про Французьку Рив’єру.
Одразу кидається в очі ностальгійна зернистість картинки, автомобілі із квадратною решіткою радіатора, справжні натурні зйомки хоч і обмежені узбережжям острова Long Island. І актори… Такі справжні та, не побоюсь цього слова, натуральні (в окремих сценах це особливо добре помітно).
“Overboard” (1987) — благословенні 80-ті, подивився, ніби до дому з’їздив, під приємну музику в радісній атмосфері. Типова комедія цього періоду — із гарними акторами на фоні красивої природи, де все справжнє: яхти, море і навіть вода в ньому. Скоріш за все, кіно із таким сюжетом могло бути зняте лише у 80-ті — коли наївна віра в Людину і її здатність ставати кращою все ще була на піку в суспільній уяві. Подібна історія однозначно заслуговує на увагу, але із багатьма допусками і закриванням очей на сюжет та їх відкриванням на основну ідею стрічки.
Причиною перегляду був акторський склад, представлений вже культовими персонами. Власне, після перегляду додаткової мотивації знайти не вдалось. І справді, рідко коли можна побачити Goldie Hawn, Kurt Russell, Ed Harris та Fred Ward разом. Та навіть слизький Murdock із “Rambo II” теж тут. Ніколи б не впізнав Christine Lahti у The Blacklist. Великим плюсом є атмосфера епохи, в якій розгортаються події, створена завдяки увазі до деталей в інтер’єрах та автомобілям на вулицях.
