Про такі фільми варто говорити банальну фразу: так вже не знімають і більше не будуть. Ніщо не передбачало успіху даного фільму, але очевидно “дует” Douglas-Zemeckis зробив свою справу. Він став і комерційно успішним, і здобув популярність серед глядачів, і навіть коли передивляємось його майже через 40 років — все одно справляє враження. “Romancing the Stone” (1984) це типовий представник популярного для 80-х і 90-х років жанру — пригодницького комедійного бойовика, який на жаль сьогодні повністю зник з екранів.
Цілком пристойний якісний сіквел, незрозуміло чому вважається менш успішним ніж перший фільм “Crocodile Dundee” 1986 року. Природа, пригоди, динаміка сюжету — все на рівні. Тут вже авторами сценарію виступили батько та син: Paul Hogan та Brett Hogan. А в цілому, це старе добре кіно для відпочинку і гарного настрою, таке вже не роблять і робити не будуть. Вдячний, що є можливість насолодитись переглядом зараз, коли “кінематограф” поступово перетворюється на пропаганду хворих ідей засобами CGI.
Справжнє, красиве кіно. Справжнє — бо це в абсолютній більшості натурні зйомки, як краєвидів і тварин, так і людей. А красиве — бо все, що показують, виглядає натурально та естетично. “Crocodile Dundee” можна розглядати як данину австралійській природі, аборигенській культурі та самобутності провінційного життя. Цікаво, що образ красивого привабливого чоловіка представлений не “накачаним до смерті бодібілдером-хіміком після десятків усушок”, а нормальним чоловіком середнього віку із правильними цінностями.
Безумовно, на головну жіночу роль можна було легко знайти більш сексапильну білявку із синіми очима в стилі ідеалів краси 80-х, але Linda Kozlowski чудово підкреслила “справжність” цього фільму, а стиль “braless” буде актуальним у всі часи.
Якщо до акторського складу включити Steve Martin фільм не стане комедією автоматично, натомість перед глядачем дуже серйозне кіно. “Parenthood” після перегляду можна перекласти як “батьківство”, адже саме про це дана стрічка. В якій піднімаються складні питання, на які не існує однозначної, правильної, справедливої для всіх, відповіді. Батьківство-материнство — це суцільний компроміс усього з усім, що в свою чергу потребує жертв, одноосібних та колективних. Питання лише в готовності і здатності до цього.
Дуже специфічний фільм у стилі 70-х років, хоча з огляду на те, що він є екранізацією новели, більше схожий на театральну п’єсу. За перші 20хв перегляду складається враження, що це не нові сусіди дивні, а абсолютно всі персонажі божевільні на всю голову, і таке враження зберігається до фінальних титрів. Це зовсім не діалогове кіно, на першому місці — гра акторів, яка є просто блискучою, хоча часто взагалі мовчазною. До плюсів варто віднести класний музичний супровід, і то не дивно, це ж сам — Bill Conti.
