Якщо до акторського складу включити Steve Martin фільм не стане комедією автоматично, натомість перед глядачем дуже серйозне кіно. “Parenthood” після перегляду можна перекласти як “батьківство”, адже саме про це дана стрічка. В якій піднімаються складні питання, на які не існує однозначної, правильної, справедливої для всіх, відповіді. Батьківство-материнство — це суцільний компроміс усього з усім, що в свою чергу потребує жертв, одноосібних та колективних. Питання лише в готовності і здатності до цього.
Дуже специфічний фільм у стилі 70-х років, хоча з огляду на те, що він є екранізацією новели, більше схожий на театральну п’єсу. За перші 20хв перегляду складається враження, що це не нові сусіди дивні, а абсолютно всі персонажі божевільні на всю голову, і таке враження зберігається до фінальних титрів. Це зовсім не діалогове кіно, на першому місці — гра акторів, яка є просто блискучою, хоча часто взагалі мовчазною. До плюсів варто віднести класний музичний супровід, і то не дивно, це ж сам — Bill Conti.
Фільм є одночасно і культом, і вже кінокласикою. Chevy Chase — це як знак якості для кінематографу. Чудова акторська гра, сценарій щедро наповнений подіями на одиницю часу, справжні автомобілі і перегони, поставленні за традиційною технологією — не через пензлик талановитого графічного дизайнера, а за допомогою живих людей-каскадерів, ну і собак звичайно. Присутній гарний гумор у стилі бойовиків 80-х, коли головний герой, перемагаючи поганих хлопців, ще й саркастично глузує з них.
“Sheena” — це ефектний, по-хорошому наївний, класний фільм для свого часу і своєї цільової аудиторії. Коли його знімали у 80-х, і багато хто з нас дивився в середині 90-х, тоді це було свіжо та яскраво, а для декого і новим глядацьким досвідом. Простий сюжет, короткі діалоги, але про правильні цінності і гідну поведінку. Впродовж усього хронометражу вражають і радують натурні зйомки: в кадрі присутні справжні кенійські ландшафти саван, літаки, гелікоптери, тварини (африканські слони, змії, леви, бегемоти, носороги) і не менш вся справжня Tanya Roberts.
Якісна олдскульна комедія з усіма необхідними атрибутами: неймовірно недоречними збігами обставин та непорозуміннями в часі і просторі, абсурдом, фарсом, змінами настрою, чудовою акторською грою, мораллю та акцентами на правильних цінностях. Це той фільм, в якому не три явно помітних головних героя, а всі учасники по-своєму головні і ключові, адже без них сюжет неможливий. Випадкові зв’язки, які виникають між різними (часто не знайомими) героями, є гарною демонстрацією як мінімум “принципу спускових гачків”, а як максимум — “ефекту метелика”.
