Мабуть десь так в 70-х роках подібне кіно було б справжнім хітом, але зараз його вже дивитись важкувато. На стільки все безглуздо, надумано і шаблонно виглядає. Прийоми ніндзя у виконанні Franco Nero схожі на елементи бійки алкоголіків біля недорогої підпільної наливайки. Якщо не помиляюсь, він ніколи не мав відношення до східних бойових мистецтв. Можна звичайно спробувати аргументувати перегляд фільму бажанням побачити молоду Susan George, хоча це не достатня компенсація моральних збитків.
Той випадок, коли комедійно-пародійний фільм знято для того, щоб прославити і віддати шану частині кінематографу, на яку власне і робилась пародія. Геніально змонтовано фрагменти стрічок 40-х років із сучасними чорно-білими кадрами, де просто видає феєрію Steve Martin та сяє Rachel Ward, створюючи нову історію. Обіграно всі можливі штампи і кліше фільмів жанру нуар з капелюхами, шпигунами, роздумами головного героя в автомобілях.
Захоплення викликають як окремі цитати, такі як “Брентвуд Рум — це місце, де багаті жінки зустрічаються з багатими чоловіками, щоб зробити багатих дітей”, а також акторська гра Steve Martin: коли він багатозначно подивляється на слоновий бивень чи безкінечно насипає каву у посудину.
Класне розважальне кіно: легка атмосфера, гумор, абсурд і фарс у кожному моменті. Красиві актори (Burt Reynolds, Susan Anton, Catherine Bach і навіть Jackie Chan). Обіграно більшість кіношних голлівудських штампів: від road movie до western з усіма можливими релігійними, національними упередженнями та стереотипами. І все таке справжнє: пустелі, гори, дороги, кактуси, автомобілі, літаки і гелікоптери, каскадери… Натурна зйомка — зараз це вже розкіш. А ця приємна зернистість на старій кіноплівці!
Ніколи раніше цей фільм не бачив — не знаю як мені вдалось його оминути увагою, але дуже тому радий, адже в 2020-му отримав можливість подивитись пригодницький фільм 80-х і відчути цю чудову атмосферу. Гумору дійсно дуже багато, при чому непоганого. А мене вразили натурні зйомки новозеландської природи: це просто шедевр! Гори, пагорби, льодовики, річки, водоспади, меандри, каменепади, конуси виносу, відслонення магматичних і осадових порід — і все справжнє! Нічого не намальовано як CGI чи у вигляді фарбованої картонки, як у низькобюджетних фільмах цього ж періоду.
Старе добре пригодницьке кіно. За якістю картинки (зернистість зображення неба, розмитість рухів акторів) складається враження, що фільм знятий на початку 70-х. Рідко в якому кіно можна побачити Чака Норріса, злегка дуркуватого і невміючого влучно стріляти з револьвера, але при цьому все одно виконуючого удари ногами з розвороту в декілька оберти. Багато натурних зйомок, постійно мексиканська природа в кадрі, хоча не без “пластмасових” каменів у печерах і місцями не надто натуральної рослинності.
