Якщо жанр “серйозна комедія” не існує, то його варто було б вигадати, щоб класифікувати подібні фільми. Його сприйняття значною мірою залежить від контексту. У 2016 році було весело і цікаво спостерігати за двома друзями, які намагались нашвидкоруч підняти великі гроші за рахунок сіреньких схем із закупівлями зброї для Пентагону. Але у 2022 це вже сприймається як пояснення роботи логістичних ланцюжків, підрядників, дії ембарго та можливості скомбінувати з цього успішну схему продажу-перепродажу озброєнь практично з будь-якої однієї країни у будь-яку іншу.
Просте, легке, наївне і місцями занадто позитивне кіно. Основна ідея якого в тому, щоб не змішувати “прошарки суспільства”, які належать різним “світАм”. У те, що фільм було знято в 2000 році повірити непросто, оскільки музичний супровід у стилі 70-х та великі квадратні седани 80-х створюють атмосферу минулих епох. І тільки “Glock-17” в руках полісмена вказує на більш сучасний хроноінтервал.
Впродовж усього фільму злегка напружують багатослівні сімейні діалоги між Ray та Frenchy, яким приділяється не заслужено багато уваги.
Творчість Holy Trinity of Top Gear представляти чи рекламувати немає жодної потреби, вони сформували окремий пласт культури, світового медіа надбання, який а ні затьмарити, ні повторити нікому не дано. Їхня історія вже давно не про автомобілі чи двигуни, вона про дружбу — справжню чоловічу дружбу, яка триває крізь час, континенти, контракти, рейтинги, скандали, BBC та Amazon, впродовж усіх минулих 20 років.
Кожен з цього тріо вже має власні проекти і медіа-продукти, які по-своєму класні, але коли хлопці збираються разом — ефект синергії стає ефективним, як ніколи за інших обставин.
Фільм є одночасно і культом, і вже кінокласикою. Chevy Chase — це як знак якості для кінематографу. Чудова акторська гра, сценарій щедро наповнений подіями на одиницю часу, справжні автомобілі і перегони, поставленні за традиційною технологією — не через пензлик талановитого графічного дизайнера, а за допомогою живих людей-каскадерів, ну і собак звичайно. Присутній гарний гумор у стилі бойовиків 80-х, коли головний герой, перемагаючи поганих хлопців, ще й саркастично глузує з них.
Особисто в мене кіно викликало дивний дисонанс — при такому сузір’ї популярних акторів періоду 80-х та 90-х практично незбагненним залишається сюжет. Відповідь на питання “що це і для чого?” віднайти під час перегляду так і не вдалось. Схоже, даний фільм потрібно “відчути” щоб “зрозуміти”, а я його і не відчув, і не зрозумів. Довго (більше півтори години), не цікаво (рекетири, які хочуть стати кінопродюсерами, серйозно?) і навіть не смішно. Але побачити таких акторів як: John Travolta, Rene Russo, Danny DeVito та Dennis Farina в одній стрічці це без перебільшення подія для всіх шанувальників кінематорафу 90-х.
