Мені фільм не зайшов. Вперше подивився його вже в свідомому віці — і не сприйняв серйозно. Актори круті і відомі, сюжет теж ніби мав бути цікавим, а фільм не крутий. Виникло якесь відчуття безглуздості того, що відбувається, нелогічності і непов’язаності одних подій з іншими. Місцями взагалі нудно. Є набагато якісніші кримінальні бойовики (Reservoir Dogs, 1992) чи фільми про пограбування (Ocean’s Eleven, 2001). Хоча заради споглядання шарму Courteney Cox варто мабуть глянути.
Фільм взагалі не сподобався. Припускаю, що він несе якесь тонке психолого-емоційно-світоглядне навантаження, але сприймати це нелегко та і не дуже хочеться. Після перегляду залишається дивне відчуття безглуздості сюжету: ось все йшло-йшло, одне за одним, події, повороти — а на виході нічого, як холостий постріл. Склалось враження, що або мені щось не досказали, або не допоказали, або очікував щось інше, або все показали, а я цього не зрозумів… До перегляду не радив би.
Гарний фільм, однозначно вартий перегляду. Історія з якою потрібно бути знайомим. Піднімається багато різних питань: починаючи від суворого способу життя людей, які пішли освоювати незаселені землі Аляски, до виявлення межі, коли собака починає сприйматись як друг, компаньйон, а не транспортний засіб, який у випадку несправності можна залишити обабіч дороги. Є нагода в черговий раз задуматись скільки людей та тварин безслідно зникли з різних причин під час золотої лихоманки та колонізації американської півночі.
Цих людей звуть (в порядку зменшення зросту): Джеремі Кларксон, Джеймс Мей та Річард Хаммонд. А ось коротко відповісти на питання: хто вони? значно складніше. Пропонується розглядати їх як творче тріо без прив’язки до конкретного телевізійного проекту. Все розпочалось у далекому 2002 році, коли вони з’явились у ролі ведучих автомобільного шоу “Top Gear” на каналі BBC. Будучи практично професійними журналістами — спочатку мирно розповідали про автомобілі, проводили тест-драйви, запрошували в гості знаменитостей, а далі як пішло-поїхало… і стали вони культовими особистостями з мільйонами шанувальників по всьому світу, іконами стилю та авторитетними знавцями практично всього, що є в природі.
Ніколи раніше цей фільм не бачив — не знаю як мені вдалось його оминути увагою, але дуже тому радий, адже в 2020-му отримав можливість подивитись пригодницький фільм 80-х і відчути цю чудову атмосферу. Гумору дійсно дуже багато, при чому непоганого. А мене вразили натурні зйомки новозеландської природи: це просто шедевр! Гори, пагорби, льодовики, річки, водоспади, меандри, каменепади, конуси виносу, відслонення магматичних і осадових порід — і все справжнє! Нічого не намальовано як CGI чи у вигляді фарбованої картонки, як у низькобюджетних фільмах цього ж періоду.
