Цього разу хотілось би привернути увагу до маловідомого, незаслужено призабутого циклу авторських програм “James May’s Cars of the People” (2014, 2016), назва якого у вільному літературному перекладі звучить як “Народні автомобілі Джеймса Мея”. Ні, це не звичайне автошоу, де визначають що краще Lamborghini Huracan чи Ferrari LaFerrari. Це огляд історичних подій XX-XXI століть очима автомобіліста — людини, яка сидить за кермом і відчуває науково-технічний прогрес, зміну політико-економічної ситуації, світову війну та її наслідки.
Переглядаючи цей серіал вже у дорослому віці по “кольоровому телевізору”, не перестаю дивуватись на скільки класним є україномовний переклад та яким продуманим є гумор майже в кожному епізоді. Потрібно мати великий талант щоб створити жарти, які будуть “працювати”, не втратять гостроту та актуальність і через 30 років. Під час перегляду деякі цитати і репліки просто самі спливають в пам’яті так, ніби минулого разу дивився лише вчора.
Зараз дуже кидається в очі наявність в кадрі серіалу кінця 80-х років: великих пластикових бутлів для води, пачок одноразових носових хустинок, намету на фібергласових дугах, системного блоку ПК з дисководом на 3.
“The Politician” — відносно новий серіал від Netflix. Його особливість у своєрідному настрої: досить дивному поєднанні комедії з драмою, коли комедія представлена гіперболізацією всього чого можна аж до абсурду, а драма — політичною боротьбою за посаду (всього-на-всього) президента шкільної ради. Тут серйозні речі показують кумедно, а відвертий стьоб видають як щось дуже важливе. І все це просякнуто тотальним цинізмом. Найкращим прикладом логіки даного серіалу є коли дівчина головного героя імітує оргазм для того, щоб її хлопець був впевненим у собі, завдяки чому він зможе розвинути лідерські якості, стати президентом шкільної ради, потім губернатором, а потім Президентом США, а вона як наслідок його успіху — першою леді…
“Ted Lasso” (2020) від Apple TV Plus — після перегляду 1-го сезону дехто кажуть, що це краще з того, що з нами відбулось цього року. Центральною ідеєю серіалу є порівняння і в певному розумінні протиставлення всього американського та британського: способу життя, цінностей, англійської мови, моделей поведінки, раціону харчування. І спортивний контекст для цього обрано не випадково: і в США, і в Європі є гра, яку називають футболом, але це настільки різні види спорту, що їх поєднує лише назва.
Словосполучення “норвезька комедія” в мене особисто вже викликає інтерес — творчі люди північноєвропейських країн досить своєрідно жартують. Перше враження від перегляду — це якісна пародія на Vikings (2013-2020) від каналу History. Мимовільні аналогії та порівняння виникають чи не в кожному сюжетному епізоді: починаючи від одягу, закінчуючи моделлю поведінки вікінгів у “типових” ситуаціях (ведення побуту, вирішення суперечок, здійснення набігів). Творці серіалу дуже непогано з цього всього глузують.
Друге враження від перегляду — серіал “виїжджає” на:
