Про такі фільми варто говорити банальну фразу: так вже не знімають і більше не будуть. Ніщо не передбачало успіху даного фільму, але очевидно “дует” Douglas-Zemeckis зробив свою справу. Він став і комерційно успішним, і здобув популярність серед глядачів, і навіть коли передивляємось його майже через 40 років — все одно справляє враження. “Romancing the Stone” (1984) це типовий представник популярного для 80-х і 90-х років жанру — пригодницького комедійного бойовика, який на жаль сьогодні повністю зник з екранів.
Жанр фільму — “детектив для всіх” і цим можна багато що пояснити в процесі перегляду. Його мета — розважити якомога більшу аудиторію глядачів і, можливо, навіть створити легкий святковий настрій на скільки це можливо за 2 години 20 хвилин. В кадрі постійно щось красиве: грецький острів Spetses, море, яхта, маєток багатія, Madelyn Cline… Сама детективна історія не особливо відрізняється якоюсь винятковою оригінальністю, хоча інтерес викликає. В даному випадку герою Daniel Craig відводиться роль не лише “найрозумнішого у світі детектива”, але і нормальної адекватної людини із розумінням справжніх цінностей, яка потрапила у середовище несправжності та вигаданих сенсів.
Далеко не просте прохідне документальне кіно з біографічними мотивами. Це унікальна історія про успішного генія. І вона унікальна тим, що геній став успішним у людському суспільстві, де за законами буття такого бути не повинно. Адже той, хто має кращу освіту, знає більше, бачить далі і мислить по-іншому від загальної маси, рідко стає кимось видатним у фінансовому чи кар’єрному розумінні. Півторагодинний погляд на восьмидесятилітню історію життя фінансиста з холодним розумом та моральними принципами і високими стандартами.
На замовлення підписників, яким відмовити не можу (та і ніколи не міг) — сльозлива мелодрама про стосунки і почуття. Аж сам не вірю, що це пишу… Не будучи фахівцем в даному жанрі, довелось обирати між сучасною мелодрамою “Dating & New York” (2021) і олдскульним американським кіном 90-х: після перегляду скріншотів першого і акторського складу другого — питання стало риторичним… Вашій увазі пропонується огляд “Frankie and Johnny” (1991) з Мішель Пфайффер та Аль Пачіно в головних ролях.
Не секрет, що із збільшенням кількості продовжень, як правило, знижується якість фільмів однієї франшизи. Певною мірою щось подібне можна спостерігати і в третьому фільмі про Crocodile Dundee. При наявному фірмовому гуморі, пригодах, відносно цікавому сюжеті чогось саме цьому фільму не вистачає — може тієї душевності, що була властива першим двом.
Мабуть чи не найбільшим плюсом третьої частини є те, що через 15 років вдалось зібрати разом більшість акторів із першого фільму.