Люблю такі фільми. Навіть не знаю чому. Мабуть тому, що вони нагадують дитинство. Тут все є: красиві актори (Rhona Mitra, Robert Knepper), море техніки (військові автомобілі, мотоцикли, катери, гелікоптери) та різної зброї (шаблі, арбалети, луки, пістолети, автомати, гранатомети), бойова хореографія, чудові таїландські пейзажі, пафосні розмови про те чи є в нас вибір, шляхетні вчинки, романтичні почуття… І все це разом і практично одночасно. Логіці чи раціональності тут не місце — це бойовик 80-х, красиво знятий у 2016 році, в дусі того часу та якості інформаційного продукту, готового до споживання відповідною цільовою аудиторією.
Чудовий пригодницький комедійний бойовик, багато для кого він вже став класикою, особливо якщо асоціюється із дитинством, а обличчя головних героїв такі рідні і знайомі. Натуральна природа, автомобілі, мотоцикли, літаки, гелікоптери, погоні і перестрілки — повний комплект, а також крутий Mel Gibson і чарівна Goldie Hawn. І хто скаже, що вона на 11 років від нього старша? Переглядав з постійною посмішкою на обличчі, а після залишається приємне ностальгійне враження.
Той випадок, коли комедійно-пародійний фільм знято для того, щоб прославити і віддати шану частині кінематографу, на яку власне і робилась пародія. Геніально змонтовано фрагменти стрічок 40-х років із сучасними чорно-білими кадрами, де просто видає феєрію Steve Martin та сяє Rachel Ward, створюючи нову історію. Обіграно всі можливі штампи і кліше фільмів жанру нуар з капелюхами, шпигунами, роздумами головного героя в автомобілях.
Захоплення викликають як окремі цитати, такі як “Брентвуд Рум — це місце, де багаті жінки зустрічаються з багатими чоловіками, щоб зробити багатих дітей”, а також акторська гра Steve Martin: коли він багатозначно подивляється на слоновий бивень чи безкінечно насипає каву у посудину.
Неймовірно занудне і безглузде кіно, під час перегляду склалось враження, що хронометраж більше 2 годин… Мені так і не вдалось зрозуміти для чого його знімали і який основний “месседж” глядачеві. Воно ніби покликане розповідати історію про те, як сер Джеймс Брук став першим білим раджею держави Сараваку на острові Борнео… Але вся картина виглядає неоднорідною і непослідовною… Серед небагатьох позитивних моментів: гарні тропічні пейзажі Малайзії та можливість побачити єпископа Heahmund з Eleanor Guthrie в одному кадрі.
Для поціновувачів фільмів 90-х це справжній шедевр: неперевершений Steve Martin, розкішна Goldie Hawn. Картинка, атмосфера і озвучення фільму просто як з ранніх років дитинства… Приємно і ностальгійно переглянути знову. По суті ідея фільму крутиться навколо постійної імпровізованої брехні головних героїв один одному та всім оточуючим. І як не дивно — їм все вдається.
дійсно, як і пишуть на IMDb, на 37 хвилині Goldie таки дивиться на знімальну групу з питанням в погляді чи продовжувати сцену далі хто не в курсі Goldie Hawn — це дружина Kurt Russell і мати Kate Hudson (з “How to Lose a Guy in 10 Days”) також, в природі є фільм, в якому Steve Martin і Goldie Hawn знову грають головні ролі — це “The Out-of-Towners” (1999), але не відомо чи наявний він з озвученням українською Кіно про правильні цінності в житті — у дуже доступній формі для кожного.
