Гарна комедія, весела і динамічна, з багатьма абсурдними моментами, збігами обставин. Гумор переважно доречний та оригінальний. Присутні елементи романтики, може навіть забагато, як для жанру кримінальної комедії. Але варто додати, що фільм не відзначається особливо гуманним ставленням до тварин (собак та акваріумних рибок), що практично унеможливлює зйомку подібних сцен в сучасних фільмах жанру комедія. А ось російська мова у виконанні американців звучить ще гірше ніж завжди.
Суб’єктивно: коли в Jamie Lee Curtis показують лише голову вона дуже схожа на хлопчину з британської сільської місцевості.
Фільм з розряду таких, що бувають кращі, а бувають і гірші. Так і не зрозумів чому в жанрі вказана містика, насправді це простий трилер, з досить оригінальним сюжетом, який не слідує традиційним популярним шаблонам та кліше для подібного типу стрічок. Взаємини між жертвами та кілерами вибудовуються в дещо незвичний спосіб. Хоча тут має місце не стільки оригінальність чи непередбачуваність сюжету, скільки свідоме введення в оману глядача, який намагається вгадати, хто з головних героїв убивця.
Веселий легкий розважальний фільм. Гарна комедія, бувають кращі, але бувають і гірші. Звичайно, високоінтелектуальним цей гумор назвати складно, але примушує щиро сміятись декілька разів. В середині фільму відчувається легка затягнутість, може навіть бути трохи нудно, але все компенсується розв’язкою, яка на мою об’єктивну неупереджену думку практично ідеальна за своєю неочікуваністю та оригінальністю. Мені сподобалось, не пошкодував про перегляд, хоч і не є палким фанатом Cameron Diaz. А ось побачити Alan Rickman (Hans Gruber з “Die Hard”, якщо хто не впізнав) було приємно.
Досить цікавий фільм. Варто мати на увазі, що його потрібно дивитись під відповідний настрій: інколи дуже хочеться глянути щось кримінально-комедійне, де присутній серйозний сюжет, але абсурдні ситуації що виникають в процесі, роблять серйозні речі кумедними і розважають глядача. Атмосфера фільму значною мірою прагне наслідувати класичні “Lock Stock and Two Smoking Barrels” (1998) та “Snatch” (2000), хоча звичайно не дотягує до них. Настрій гарний, багато абсурдних ідей не позбавлених реалістичності. Не все у сюжеті варто розуміти буквально.
Чесно зізнатись, посміятись від душі в мене не вийшло. Назву жанру хотілось би скоротити з “кримінальна комедія” до “кримінальна”. Навряд чи це є об’єктивним показником комедійності, але я засміявся на 58-ій хвилині один раз і більше до цієї емоції не повертався під час перегляду. Але при цьому фільм непоганий, вартий уваги і часу, витраченого на нього. В ролях надзвичайно круті актори: дехто на той час вже був відомим, а дехто став популярним вже у майбутньому.
