Фільм цікавий і поступово затягує в сюжет, дещо схожий на “скандинавське кіно”, має спокійний темп на фоні гарної природи. Цікаві персонажі, тільки актори спочатку всі дуже схожі між собою. Варто одразу запам’ятовувати імена та прізвища героїв, щоб розуміти хто кому хто. А то мені довелось повертатись назад щоб розібратись у різниці між Іржі та Ярославом Радоками. Спонукає загуглити про “празьку весну” щоб краще розуміти, в контексті чого розвивається сюжет. Про перегляд не пошкодував, хоча виникло відчуття якоїсь надмірної заплутаності в розв’язці.
Від перегляду отримав змішані враження: з одного боку з повагою ставлюсь якщо написано “на основі реальних подій”, а з іншого — місцями надто занудно знято. Розумію, що в реальності немає стільки екшену та пафосу як в блокбастерах, але коли вже так затягувати кіно, то шкода глядачів. Сюжет можна умовно розділити на дві частини: до кульмінації і після. Початок з гнітючою атмосферою і музичним супроводом — думав, що головні герої загинуть навіть не доїхавши до АЗС.
Вирішив переглянути знову, оскільки вже підзабув трохи сюжет та й взагалі для чого ті всі пригоди були. Це вже просто класика світового кінематографу. Можна дивитись знову і знову, отримувати задоволення та нові враження. Щоразу помічаєш щось нове. Звернув увагу на те, що навіть у 1964 році вулиці Парижу вже досить щільно наповнені автомобілями, хоч і старенькими. Автомобільні трюки виглядають вражаюче навіть зараз: різноманітні розвороти та аварії. Хоча все ж таки добре помітно, що під час вильоту автомобілю в кювет в ньому не повний салон пасажирів, а лише один водій та манекен.
Цікавий фільм, який може виконувати об’єднавчу роль одразу для декількох поколінь. Сюжет легко прогнозується, популяризуються правильні цінності, на першому плані ідея влади народу та революції. Як і завжди, вражають натурні зйомки, хоча оскільки фільм знімався у Франції та Іспанії, це може трохи заплутати глядача з огляду досить контрастні природні умови. Захоплюєшся грою акторів, яких багато в кадрі, масою реквізиту, залученого до епізодів. По хорошому веселять бійки та фехтування. Alain Delon красень без сумніву.
Фільм простий і невимушений. Така собі дуже полегшена для розуміння комедія з гарним фіналом. Симпатичні актори, які в подальшому стали знаменитими, непогано задуманий сюжет, хоча легко прогнозований. Після перегляду залишається відчуття порожнечі, тобто відсутність смислового навантаження фільму якось надто гостро помітна. Є звичайно пара комедійних моментів, але частіше безглуздість дій головних героїв викликає більше подив, ніж сміх. Деякі епізоди невиправдано затягнуті (втеча від собаки чи дорога в двір місцевого багатія, та інші).
