“A Dog’s Breakfast” — цікавий як фільм. Тобто, це не цікавий фільм, а твір цікавий як фільм — з точки зору хто і за яких обставин його створив. Стрічка одразу привертає увагу та інтригує шанувальників кінематографічного всесвіту “Stargate” режисерсько-акторським складом. Адже його автором виступив сам David Hewlett — він же доктор Rodney McKay з “Stargate: Atlantis” (2004-2009) і тому “A Dog’s Breakfast” став його творчим дебютом. Під час перегляду складалось враження, що це акторський склад “Зоряної Брами” занудьгував між сезонами і вирішили зустрітись, щоб на швидку руку щось зняти із мінімальним бюджетом та вільним обладнанням.
Красиве, позитивне і добре у всіх розуміннях кіно з багатьма сенсами. “The Big Year” — фільм про пошук істинних цінностей у житті і про шляхи їх усвідомлення на прикладі пригод трьох дуже різних героїв, об’єднаних екзотичним американським конкурсом спостереження за птахами — “Великий рік”. Азартна гонитва за представниками орнітофауни на фоні епічних пейзажів Британської Колумбії — як образ абстрактної заповітної мрії, нав’язливої ідеї, яка для когось є засобом самоствердження, для когось спортивним інтересом, а для когось — сенсом всього життя.
Novocaine (2001) — на диво слабка стрічка у жанрі нераціонального поєднання нуару та комедії. Недолугість фільму підкреслюється диспропорціями між яскравістю акторського складу і якістю реалізації творчого задуму. При багатообіцяльному початку, розвиток драми та головна інтрига сюжету розчаровують своєю простотою. Наростання елементів комедії лише підвищує відчуття несерйозності того, що відбувається. Зрештою, ні нуар, ні комедія не були розкриті повною мірою, а залишили враження пародії на класичне американське кіно 40-х і 50-х років.
Дуже посереднє кіно з невиправдано довгим хронометражем. У фільмі намагались торкнутись тематики такого широкого спектру, що він врешті-решт втратив основний акцент. З одного боку показано типове офісне життя і взаємодію між співробітниками у корпоративному стійлі — через інтриги, плітки, брехню, поділ на соціальні мікрогрупи, маніпуляції мотивацією підлеглих і ще багато чого. З іншого — почали заглиблюватись в тему ролі чоловіка і жінки на роботі та в сім’ї, намагаючись розв’язати проблему сексуальних домагань.
Про такі фільми кажуть — концентрована якість у всіх своїх проявах і в якій прекрасно практично все. Саме подібні стрічки об’єднують глядачів у “Клюб шанувальників кінематографу 90-х” міцніше ніж членський квиток, виписаний від руки Val Kilmer на спині у Tom Cruise. “A Perfect Murder” — психологічний трилер з елементами детективу, атмосферний фільм, покликаний занурюватись в настрій і повільно смакувати. Важка, гнітюча обстановка, напруга, яка тримає увагу глядача і з якої не хочеться виходити в очікуванні кульмінації сюжету.
