Старе добре кіно. При чому і досить старе, і досить добре. Подібні фільми просто приємно переглядати, зайве не напружуючись і просто насолоджуючись. А подивитись є на що: це і натурні зйомки природи великого штату Джорджія; і перегони на катерах, гелікоптерах, автомобілях; без перебільшення карколомні трюки, виконані живими людьми; вибухи і стрілянина; висока естетика старих автомобілів та молодої Lauren Hutton.
До речі, всі романтичні моменти вона і прикрашає своїм шармом. Це топ-модель тієї зовнішності, в якої є щось ще окрім антропометрії і саме цього не вистачає акторам сучасності — індивідуальності, яка запам’ятовується.
Просте і прямолінійне кіно 70-х для невибагливих глядачів, яке умовно можна віднести до категорії фільмів-катастроф завдяки літаку, який впав у море. Не виключено, що “Airport ‘77” (1977) не викликає захоплення саме тому, що це вже третя стрічка із серії, заснованої на оригінальному фільмі Airport (1970), а сиквел дуже рідко буває кращим за першоджерело.
Літературною основою оригінального фільму “Airport” (1970) був однойменний роман-бестселер авторства Arthur Hailey опублікований у 1968 році
Дуже типове кіно для свого часу, але при бюджеті майже як у “Commando” (1985) все одно мало відоме і мало популярне, бо не всім фільмам судилось стати культовою класикою. Arnold Schwarzenegger такий молодий, явно на піку своєї форми і популярності — сАме між “The Terminator” (1984) та “Predator” (1987). Хоча ДЕ б він не одягав костюм чи форму — завжди нагадує Ivan Danko з “Red Heat” (1988).
В цілому фільм побудований за принципами класичних бойовиків 80-х з непереможними головними героями в оточенні привабливих жінок і сюжетом, який обертається навколо одвічної боротьби за справедливість.
Цікавий і своєрідний фільм. На перший погляд, це чергова дуркувАта американська комедія. Але якщо придивитись, то вона піднімає непросте питання: на скільки відрізняється країна (в даному випадку США) від її медійного образу, створеного кінематографом, ЗМІ чи стереотипними уявленнями? Те ж саме стосується і мови (в даному випадку англійської). Вивчити “Who is on duty today” і промовляти речення із збереженням порядку слів “підмет-присудок-додаток” далеко не означає говорити англійською.
Як на мене, ідея фільму геніальна: американці самі показали себе очима совєцьких людей.
Фільм не зайшов. Перший адекватний жарт зустрівся на 33 хвилині — про тютюнові компанії, а ось бридких епізодів вистачало… Далі перегляд продовжив винятково в очікуванні Vanessa Angel. Чомусь не подобається мені коли предметом жартів стають особливості людей з особливими потребами чи натякають на жорстоке поводження з тваринами. Більш-менш гумор почав спостерігатись вже після 40-ої хвилини, але він все одно в стилі “Dumb and Dumber” (1994).
Після перегляду виникла думка: це ж треба було спробувати зробити спортивну драму із такого занудства як боулінг… Так само, як і у випадку з For Richer or Poorer (1997) перед фільмом бажано ознайомитись з інформацією про спільноту амішів, тоді багато що буде зрозумілішим.
