Фільм є одночасно і культом, і вже кінокласикою. Chevy Chase — це як знак якості для кінематографу. Чудова акторська гра, сценарій щедро наповнений подіями на одиницю часу, справжні автомобілі і перегони, поставленні за традиційною технологією — не через пензлик талановитого графічного дизайнера, а за допомогою живих людей-каскадерів, ну і собак звичайно. Присутній гарний гумор у стилі бойовиків 80-х, коли головний герой, перемагаючи поганих хлопців, ще й саркастично глузує з них.

Особисто в мене кіно викликало дивний дисонанс — при такому сузір’ї популярних акторів періоду 80-х та 90-х практично незбагненним залишається сюжет. Відповідь на питання “що це і для чого?” віднайти під час перегляду так і не вдалось. Схоже, даний фільм потрібно “відчути” щоб “зрозуміти”, а я його і не відчув, і не зрозумів. Довго (більше півтори години), не цікаво (рекетири, які хочуть стати кінопродюсерами, серйозно?) і навіть не смішно. Але побачити таких акторів як: John Travolta, Rene Russo, Danny DeVito та Dennis Farina в одній стрічці це без перебільшення подія для всіх шанувальників кінематорафу 90-х.

Черговий шедевр від James May. Дороге, яскраве і затратне шоу. Хочеться того чи ні, але навіть підсвідомо ми будемо порівнювати цей сезон із попереднім — і на мою суб’єктивну думку, він значно перевершує японську поїздку за настроєм та переліком відвіданих досить непересічних “нетуристських” об’єктів. Варто мати на увазі, що це не тревел-блог, а знову “зовсім інша історія”. В центрі сюжету аж ніяк не Італія, як країна чи аттрактивний об’єкт, у фокусі камери — сАме James May та його сприйняття Італії з італійцями.

“Sheena” — це ефектний, по-хорошому наївний, класний фільм для свого часу і своєї цільової аудиторії. Коли його знімали у 80-х, і багато хто з нас дивився в середині 90-х, тоді це було свіжо та яскраво, а для декого і новим глядацьким досвідом. Простий сюжет, короткі діалоги, але про правильні цінності і гідну поведінку. Впродовж усього хронометражу вражають і радують натурні зйомки: в кадрі присутні справжні кенійські ландшафти саван, літаки, гелікоптери, тварини (африканські слони, змії, леви, бегемоти, носороги) і не менш вся справжня Tanya Roberts.

Та історія, коли очікування перевершили сам (мульт)фільм. Так, у графіку вклались добре, місцями динозаври виглядають більш реалістично ніж люди, хоча іноді гірше ніж у 1993 році… Сюжет “картини” посідає почесне середнє місце між “антинауковим атеїстичним маразмом” та “конячим маренням”. Але варто розуміти, що його цільова аудиторія це не ті, хто “зростав” на оригінальному фільмі 1993 року, а зовсім інші, більш юні глядачі, які сприймають світ як картинки, що швидко змінюються під веселу музику.