“Seems Like Old Times” (1980) — якісний, старий, добрий фільм із категорії “таких вже більше не знімають”. Другий після Foul Play (1978) спільний перформанс Chevy Chase та Goldie Hawn. З перших кадрів візуальний ряд і музичний супровід переносять Вас подумки туди, де хочеться бути… Це теплі 70-ті, атмосфера, яка огортає теплом, затишком, наївністю і оптимізмом. Хай ці обійми тривають лише півтори години, але вони варті тОго. Це інший час, інші люди з іншими думками і настроєм.

Все в цьому житті відносне — і це кіно відносно дуже непогане. З усіх “юрських парків та світів” новітньої доби (з 2015-го), “Jurassic World: Rebirth” можна вважати найкращим чи хоча б помітно адекватнішим за папіредників. Загалом, він дуже нагадує спробу у 2025-му році зняти кіно 1997-го, і результат такого наслідування апріорі був приречений через фактично банальний повтор сюжетних прийомів, а місцями навіть окремих ракурсів чи приміщень. В той же час, порівнювати оригінальну олдскульну трилогію із модними (пере)запусками навряд чи є коректним.

“Sniper: The Last Stand” (2025) — цілком типове кіно категорії “B” або сучасна реінкарнація жанру ґрайндхаус. Дуже середній дешевий бойовик, із двадцятьма акторами, високими цілями і ще вищим пафосом, з яким конкурувати може лише кількість мотиваційних промов під епічну музику на одиницю хронометражу. Перед глядачами не перша і не остання спроба зіграти на ностальгії та вичавити максимум прибутку із заголовку або окремих імен акторів. Всі атрибути, необхідні жанру присутні: загроза людству, інтенсивна стрілянина, червоні вибухи, героїзм, самопожертви і т.

Один з небагатьох серіалів, який покликаний формувати світогляд, доповнювати картину світу і давати відповіді на широке коло питань: про фінанси на Wall Street, економіку розвинутих країн, локальну політику, глобальну геополітику, державну владу, офісних співробітників, кандидатів у президенти та їхній електорат. “Billions” — серіал, який детально пояснює, що все перелічене є лише частинами великого цілого, у якому одне без іншого не функціонує і навіть теоретично не може існувати. Знято якісно, дОрого і місцями пафосно.

Класика світового кінематографу. Обов’язкова до перегляду та ознайомлення частина еволюції кіно, як жанру, і результат роботи талановитих професіоналів — акторів, режисерів, сценаристів, костюмерів. Фільм середини 50-х років XX століття — це чергове “вікно” в тогочасну реальність: красиву, багату і глянцеву. А чи може бути по-іншому на Французькій Рив’єрі? Сьогодні такі фільми дивляться не для того щоб знати “чи впіймають злодія?”, а щоб посмакувати процес і насолодитись насиченою яскравою картинкою, вишуканістю діалогів, акторською грою театрального рівня.