Фільм не сподобався. Через свою неправдоподібність: в епізоді коли Конг їв рибу - він запихав її до рота і добра третина(!) продуктів звідти випадала під час пережовування. Де ви таке бачили?! Якщо така велика тварина буде ось так марнувати їжу - вона просто здохне від голоду з часом; невиправдану жорстокість: коли величезну горилу, яка намокла в холодних океанічних водах, виставили на антарктичний мороз - це взагалі Стаття 299. Жорстоке поводження із тваринами Кримінального кодексу; дискредитацію військової техніки: демонстрацію недієздатності винищувачів F-35 та однобокої дії глибинних бомб; пропаганду змішаних єдиноборств: під час боротьби Конга з Годзілою можна побачити і “тайські” лікті, і “гільйотину”, і “тейкдаун”, і “фулмаунт”, і добивання в партері, навіть спроба виходу на амплітудну “висячку” була…

Черговий британський драматичний детектив “Shetland”. Початково задуманий як екранізація романів Ann Cleeves (не читав, але схвалюю) і розвинувся в самостійний телевізійний продукт. Першою, визначальною і головною його рисою є (вчергове) — атмосферність. Зйомки відбувались безпосередньо на Шетландських островах та північній частині Шотландії. Тому події розгортаються на фоні епічних пейзажів, які інколи добряче відволікають від сюжету. Окрім природи вражає місцева архітектура — одно- і багатоповерхові будівлі з кам’яної кладки, споглядання яких створює ефект “прослуховування музики”… Все це разом забезпечує своєрідну палітру — мальовниче поєднання сірого і зеленого в колірній гамі.

Свіжий міні-серіал виробництва BBC — “Bloodlands”. Серіал знято в кращих традиціях британських детективів — злегка похмурий, інтригуючий, атмосферний, який затягує глядача повільно, але надійно; і лише тренована роками сила волі не дозволяє передивитись всі епізоди за один вечір вихідного дня. В основі сюжету — заморожені, але не забуті, протистояння осередків Ірландської республіканської армії (ІРА) та офіційної влади Сполученого Королівства (СК), а також представників католицької і протестантської церков у Північній Ірландії. Всі подальші події розвиваються саме на цьому підґрунті і відштовхуються, від на диво хиткого мирного суспільного договору між протилежними сторонами.

Що може бути краще за британські костюмовані історичні серіали чи британські детективи? Це коли два жанри поєднано в одному фільмі, і це “Endeavour”. Нехай часовий інтервал, зображений в даному серіалі, не така вже і сива давнина — всього лише середина 60-х років минулого століття, але своєю атмосферою фільм поглинає глядача з першого епізоду і переносить його в ту Велику Британію, про яку ми читали в книгах: де англійці ходять по вимощених рівненькою бруківкою вулицях міст у твідових костюмах, спілкуються напівурочистим тоном, при зустрічі піднімають капелюха, їздять на розкішному Jaguar Mark 1, живуть у будинках із злегка похмурими інтер’єрами і подвір’ях розділених парканами із сухої кам’яної кладки.

Фільм гідний представник свого жанру — кримінальний триллер. Цілком відповідає і по стилю, і по сюжет, і по фіналу. З початку перегляду виникає відчуття що він розрахований не на широку аудиторію, і якщо я правильно зрозумів — то це типове “фестивальне кіно”, яке має переглядатись професійними критиками (ні, ну ми тут теж не гірші, але все одно…), щоб оцінити “режисерські прийоми” чи “операторську роботу”. Сюжет розвивається як (вибачте на слові) цугцванг, а головні герої емпатії не викликають взагалі, і якось байдужа їхня доля — навіть якщо їх всіх там перестріляють ще у вступній частині.