На декілька доларів більше / For a Few Dollars More (1965)
“For a Few Dollars More” (1965) — заслужено визнана класика вестерну з усіма необхідними атрибутами: ковбойськими капелюхами, револьверами, верховими кіньми, суворим поглядом Clint Eastwood на фоні гірських і напівпустельно-степових ландшафтів. Фільм про хороших мисливців на поганих злочинців, в межах сюжетної ідеї якого грабують банки, інтенсивно вбивають, вишукано обманюють, прямолінійно крадуть, пафосно мстяться, п’ють міцне і вдихають дИмне, а дехто навіть примудряється гнути романтичну лінію. Більше ніж дві години хронометражу — це більше ніж достатньо, щоб зануритись в атмосферу Дикого Заходу епохи справжнього кінематографу.
Із самого початку візуальний ряд вражає епічними пейзажами. І нехай нікого не бентежить, що ландшафти європейські, адже навряд чи хтось може зняти кіно про американський Дикий Захід краще ніж Італія, Іспанія та Німеччина у креативній співпраці. Зйомки відбувались переважно в іспанській Андалусії, чим пояснюється комбінація рівнин, гір, пагорбів із переходами у бедлендс. Приємно детально показаний побут будинків, барів, салунів у невеликих містечках, традиційно багато коней і сцен верхової їзди.
При всій деталізованій правдоподібності фільму, здатність бандитів Дикого Заходу рахувати до 33, все ж таки виглядає, як художнє перебільшення від Sergio Leone
Головних акторів — Clint Eastwood та Lee Van Cleef, навряд чи потрібно представляти шанувальникам вестернів, а інші глядачі далеко не всі додивляться кіно до появи їх обох у кадрі. Серед другорядних персонажів помітно виділяється своїми акторськими здібностями Mara Krupp. Її таланти були на стільки видатними, що деякі сцени з нею та Clint Eastwood були вирізані в інтересах охоплення більш широкої аудиторії. Не менш яскравим талантом, але іншої якості, володіла також акторка пакистанського походження — Rosemary Dexter. Прикро лише, що вона отримала так мало екранного часу. Загалом, актори грають, як у театрі, де багато всього надуманого і неприродного у поведінці людей — від манер та жестів до тривалих діалогів. Багатозначні погляди, затягнуті моменти, мовчазні паузи у розмовах, задумливе потягування люльок, густий дим від сигар — все це доповнює атмосферність стрічки, але навряд чи робить її цікавішою.
Основним висновком із “For a Few Dollars More” у 2025 році мабуть залишається ідея, що за минулі 150 років принципи існування людського суспільства практично не змінились. Універсальний і всеохоплюючий закон буття діє безвідмовно у всі часи: “В кого револьвер — той і правий”. Хоча під час перегляду не полишає також інша думка: “Бог створив людей різними, а інженер Colt зробив їх рівними”.
Слоганом до фільму пропонується цитата: “В часи, коли життя нічого не коштувало, ціну призначали за смерть”
Не залежно від кількості висловлених думок і доступності їх сенсу для пересічного споживача, подивитись “For a Few Dollars More” буде цікаво більше з історичної, пізнавально-кінематографічної точки зору. Адже, навряд чи фільм здатний викликати німе захоплення або гучні овації, якось вразити чи здивувати сучасного глядача. “For a Few Dollars More” (1965) — типовий канонічний представник свого жанру, актуальний у свій час, який зробив внесок і задав тон подібним стрічкам у майбутньому, не пропонуючи нічого більшого сьогодні.
P.S. На жаль, вирізана із фінальної версії фільму сцена за участі Clint Eastwood та Mara Krupp
