Одного чудового дня / One Fine Day (1996)

“One Fine Day” (1996) — добре романтичне кіно типових 90-х про вічні питання сім’ї, кар’єри, стосунків, романтики, з висвітленням їхніх приємних і не дуже сторін. Певною мірою відображає світогляд минулих епох, сповнений більшого оптимізму, ілюзій та віри, що в нашому житті завжди є місце для щасливого фіналу. Комедійно-драматичні події фільму розгортаються на фоні вуличного та бізнесового життя Нью-Йорку — картинка виглядає насичено, нарядно і дОрого. А настрій і атмосфера 90-х доповнюється чудовим музичним супроводом.

Найбільшою цінністю “One Fine Day” є дві зірки першої величини в акторському складі: Michelle Pfeiffer та George Clooney. Пара великих акторів демонструє майстерну емоційну гру впродовж всього хронометражу так, ніби фільм створювався саме під них.

Так званий “шарм Клуні” добре помітний у його дуеті з Anna Kendrick (“Up in the Air”, 2009), але на фоні чарів Michelle Pfeiffer — він виглядає, як пересічний персонаж другого плану. А Michelle, як завжди, неперевершена, природна, справжня, вишукано тендітна, тому важко не погодитись із словами Jack Taylor: “Вона — найвродливіша жінка, яку я бачив”. Її невимушена досконалість знаходить свій прояв і коли вона їсть гамбургер на вулиці, і коли продюсує даний фільм під брендом власної компанії “Via Rosa Productions”. Мимоволі вражає на скільки тьмяніють на фоні неї яскраві жіночі персонажі другого плану: Amanda Peet, Sheila Kelley, Rachel York…

Мабуть, чи не єдиним фільмом, у якому інша акторка подібного типажу не побоялась кинути виклик юній Michelle Pfeiffer і не програла — був “Callie & Son” (1981) з Lindsay Wagner

Сумно-радісна сімейна тематика як поєднувати батьківство і кар’єру, власну незалежність та партнерські стосунки, може виявитись цікавою далеко не всім категоріям глядачів. Але навіть недолученим до “сімейного щастя” є на що подивитись, про що задуматись і зробити власні висновки. Зокрема, що більшість проблем дорослих виникає у зв’язку із кричущою невихованістю їхніх дітей, не в останню чергу через вплив ідей школи Монтессорі, реклама якої на мить з’являється в кадрі. В “One Fine Day” звучить багато далекоглядних, дотепно сформульованих думок, які мають настоятись у свідомості глядача для оцінки їх смаку та аромату.

Слоганом до фільму пропонується цитата George Clooney: “Це супер-жінка — дверей не відчинить, а рот не закривається”

“One Fine Day” — приємний позитивний фільм для тих, хто хоче в красиву історію повірити і відпочити інтелектуально та емоційно. Глядацький запит на подібне кіно буде завжди — нам властиво вірити в щось краще, ніж те, що є… А комусь однозначно захочеться сподіватись, що рано чи пізно в їхньому житті зустрінуться Melanie Parker або Jack Taylor (спойлер: ні, не зустрінуться). Такі фільми можуть ввести в оману лише на початку шляху, але хто вже знає відповіді на більшість питань — має змогу сповна насолодитись кінематографічною стилістикою і роботою талановитих акторів.