Дивовижний, багатий фільм. Сам задум і реалізація просто геніальні. Щоб його оцінити повною мірою потрібні дві речі: попередній досвід зрілих почуттів та уважний перегляд. Навіть не знаю ЯК так можна поєднати дуже різні жанри та стилі в одній стрічці: це і драма, і комедія, і пародія, і навіть трохи з жанру адекватної фантастики. Не все тут варто розуміти буквально — багато що показано в переносному значенні для демонстрації принципів як наше життя влаштовано: випадковості не випадкові, а знаки згори відбуваються тоді коли потрібно, для тих хто заслуговує на них.
Просто шалена пародія практично на все кіно, де гіперболізуються до абсурду і маразму різноманітні режисерські та сценарні прийоми кінематографу. Leslie Nielsen для мене завжди був і залишається таким собі дуже хардкорним варіантом Steve Martin. Перед переглядом даного фільму варто себе правильно налаштувати: перед вами не комедія, не сімейне кіно — це люта пародія, де “палицю дуже перегинають”, ламають, склеюють, потім знову перегинають і так аж до фінальних титрів. Склалось відчуття ніби Richard Crenna заблукав, потрапивши в подібний фільм, але для колишнього командира Джона Рембо це вже не перша роль в пародійному кіно, як виявилось.
Як не дивно, але друга частина мені сподобалась більше ніж перша. Вона ніби веселіша, динамічніша. Steve Martin не перевершений, як і завжди. Багато гарних комедійних ситуацій, непоганий гумор та позитивний посил про правильні життєві пріоритети. Цей фільм про те, як складно передати дітям сімейні традиції та цінності, не обмежуючи при цьому їхню свободу вибору та самовизначення. Немає якогось рецепту чи алгоритму “правильного” виховання дітей — жорстко чи лагідно, у кожного по-своєму.
Жанр фільму залежить від віку глядача… Коли його дивився підлітком — це була класна комедія в стилі 90-х з відповідними акторами. Бо мене веселило і забавляло як хтось падав і светром витирав блювотиння. А коли переглядаю в старшому віці — це вже сімейна драма. Бо важко дивитись на сварки подружньої пари середнього віку, приниження учнів у школі чи несправедливість до найменшої дитини в родині… Це фільм про те, що велика сім’я і велика кар’єра речі не сумісні та про те, що власне щастя і успішна кар’єра — речі не тотожні.
Люблю такі фільми. Навіть не знаю чому. Мабуть тому, що вони нагадують дитинство. Тут все є: красиві актори (Rhona Mitra, Robert Knepper), море техніки (військові автомобілі, мотоцикли, катери, гелікоптери) та різної зброї (шаблі, арбалети, луки, пістолети, автомати, гранатомети), бойова хореографія, чудові таїландські пейзажі, пафосні розмови про те чи є в нас вибір, шляхетні вчинки, романтичні почуття… І все це разом і практично одночасно. Логіці чи раціональності тут не місце — це бойовик 80-х, красиво знятий у 2016 році, в дусі того часу та якості інформаційного продукту, готового до споживання відповідною цільовою аудиторією.
