Сiм / Seven / Se7en (1995)

“Se7en” (1995) — важкий, темний, інколи відверто бридкий, песимістичний неонуар, який вражає рівнем атмосферності та яскравості акторського складу. Хоча значною мірою переоцінений в частині глибоких сенсів і продуманості образів головних героїв, що є необхідним для законодавців моди даного жанру. З одного боку це психологічний трилер, з іншого — типовий поліцейський процедурал, хоча і з елементами хорору. При всіх заявлених претензіях на щось високе та філософське, процес і результат фільму викликає розчарування суперечливістю озвучених ідей та їх реалізацією.
Розслідування злочинів особливо жорстокого серійного вбивці відбувається у тягучій, напруженій обстановці, яка забезпечується якісним музичним супроводом, слабко освітленими неохайними інтер’єрами приміщень, брудними вулицями і такими самими людьми навколо. Окрім музики важливе значення мають звуки (шум) міста — транспорт, постріли, крики, голоси людей, гавкіт собак, які добре чути навіть при мінімально якісній акустиці.
До атмосферності можна віднести, також, увагу до деталей та елементів побуту. Це частина якісної операторської роботи, коли в епоху без тотальної цифровізації папери, картотеки, книги, ілюстрації, друкарські машинки, показані крупним планом із різних ракурсів… У будинку Mills та Tracy не можна оминути увагою на видному місці плакат совєцького фільму “Пышка” (1934).
Акторський склад представлений культовими на сьогодні зірками. Morgan Freeman в ролі досвідченого детектива із філософським складом мислення. Brad Pitt — енергійний молодий спеціаліст, який горить своєю роботою і готовий перемогти усю злочинність, яку вдасться знайти. Gwyneth Paltrow тендітна і лагідна, вона — це найкраще, що сталось із цим фільмом: і в частині акторів, і в цілому взагалі. Харизматичний Kevin Spacey — на своєму місці, грає моторошно переконливо, як востаннє…
Атмосферність та геніальні актори складають ту частину формули, яка стала запорукою успіху і візитівкою даної стрічки. Але якщо знати, що локації NY знімались в LA, що постійний дощ — це не художній засіб режисера, а неприємна випадковість, що в деяких епізодах культових акторів грали дублери — то первинна магія фільму може піти … за горизонт каліфорнійських пустель і більше не повернутись.
Між непростими героями на диво слабкі діалоги, де окрім наївної цитати Ernest Hemingway і згадати нічого. Хіба ще слова детектива Somerset: “Чи можна привести дитину у світ такий, як цей?”. Більшість престижних нагород фільм отримав за монтаж, операторську роботу і саундтрек, а також ще окремо відзначили акторську гру Morgan Freeman.
Образи, втілені культовими акторами, значною мірою розчаровують — при всій харизматичності, персонажі на стільки пусті, що аж порожні. Їх умовно можна розділити на детективів, убивцю та головну жіночу роль.
Детективи (спойлери сюжету)
Глядачам довго і детально показують як два поліцейських ходять до бібліотеки, беруть багато розумних книжок, розглядають ілюстрації, роблять копії, задумливо і багатозначно дискутують, ніби розплутують клубок таємниць… Але навіть після цього всього вони НЕ наближаються до вбивці ні інтелектуально, ні процесуально.
Якби маніяк сам не здався, вони б його упіймали максимум у своїх фантазіях. Якби не допомога корумпованого ФБРівця детективи не вийшли б навіть на його ім’я. Якби головний лиходій великодушно не подарував життя Mills — той би назавжди залишився під дощем… В підсумку, Somerset програв вбивці розумово, а Mills ще й фізично.
Вбивця (спойлери сюжету)
John Doe безмежно далекий від образу “злого генія”, який вчиняє злочини на основі благородних мотивів задля високої мети. Натомість, прикриваючись релігійними догмами, він творить так зване “вибіркове правосуддя”: одним християнським постулатам неухильно слідує, а інші — безпринципно ігнорує. Караючи за 7 смертних гріхів, він забуває про “Не судіть і несудимі будете” і що “Кожен сам несе свій хрест”.
Вбив товстуна за обжерливість? Коли навіть неозброєним оком було видно, що це людина із порушеним обміном речовин, і вона така не від надмірного переїдання, а тому що хворіє.
Закатував наркомана за ледачість? Наркомани не ліниві, а також хворі люди, які ВЖЕ страждають…
Вбив професійну повію за хтивість? Представники цієї професії займаються нею далеко не через хтивість чи власну розпусту. Соромно не знати у дорослому віці.
Убив двох невинних щоб покарати третього за гнів? А чи був гнів взагалі ДО того як коробку в поле привезли?
В той самий час, цей “борець за кращий світ” заздрив (смертний гріх №4) Mills на його життя, прагнув визнання (смертний гріх №1 марнославство або гординя), вбивав безневинних(!), і брехав(!) в автомобілі, що цього не робив. John Doe — є звичайним маніакальним психопатом, сповненим подвійних стандартів і лицемірства, який методично займається нічим не регульованим свавіллям. Перед глядачами фактично безпринципний злочинець, який вчиняє винятково жорстокі злочини для власного задоволення і хворобливої уяви, а не якоїсь високої мети.
Головна жіноча роль (спойлери сюжету)
- Нещасна дружина винна лише в тому, що Gwyneth Paltrow на той момент жила з Brad Pitt, а Tracy була змушена жити із детективом Mills. Її образ є втіленням несправедливості нашого світу, коли найсвітліше, що є у цьому бридкому фільмі було безпричинно поглинуто темрявою.
До елементів наукової фантастики мабуть можна віднести, що жінка рівня Gwyneth Paltrow могла віддано слідувати за чоловіком в неблагополучний район, в ту облізлу квартиру. Чи може то просто інший час, коли люди ще були людьми?
На 1994 рік подібний поліцейський процедурал може і був крутим, але після геніальних “The Mentalist” (2008-2015) та “The Blacklist” (2013-2023) — вже виглядає не шедевром детективної історії. “Se7ven” більше із серії “дивних фільмів, де глядачі самі придумують глибокі сенси”: No Country for Old Men (2007) або “Fight Club” (1999).
Слоганом до фільму пропонується цитата: “Я прийняв правильне рішення, але не було ні дня, коли б я не шкодував про це”
“Se7ven” вже давно детально розібраний по молекулах і знятих-незнятих сценах професійними кінокритиками. Саме вони, а тому і багато глядачів, приписують фільму те, чого в ньому немає і чого він не може запропонувати. Осмислений перегляд сьогодні викликає розчарування, бо глибини думки у двогодинній стрічці з претензією на філософський зміст дуже не вистачає. Кіно вважається класикою, але схоже воно нею стало не без допомоги ЗМІ і засобів маніпуляції громадською думкою. Бо трагічну розв’язку обирали з декількох варіантів саме для того, щоб зачепити емоції глядача і вона запам’яталась. Прагматичний соціальний інжиніринг як він є.
Фільм дуже переоцінений у всьому окрім стилістики та атмосферності. До перегляду рекомендується обов’язково кожному, хто ніколи не бачив копів, які не розкривають справ, лицемірних злочинців, які свавілля пояснюють високою метою, невинних людей, які страждають через необґрунтовану жорстокість цього світу.
Рекомендації:
- Хочете продуманий фільм про наше життя із грамотними цитатами — Grand Canyon (1991)
- Хочете якісний зірковий неонуар із Кевіном Спейсі — The Usual Suspects (1995)
- Хочете “злих геніїв”, “геніальних розумників” і маніяків: “The Mentalist” (2008-2015) та “The Blacklist” (2013-2023) вже згадувались