Четвер / Thursday (1998)

“Thursday” (1998) — кіно незрозумілого жанру. Для кримінальної комедії замало гумору, а для напруженого трилера замало… всього. Воно не смішне, не серйозне, не дитяче і недоросле. Більше нагадує, ніби під ювілей Tarantino колеги по цеху, в якості подарунку, зняли стьоб на його ж фільми. Щоб Quentin вечором міг розважитись і покепкувати із самого себе…

Фільм сповнений нецензурної лексики, неполіткоректних висловлювань, вульгарних балачок, небілих жартів, вогнепальної зброї, заборонених речовин. Більшість сцен відбувається в одному будинку американського передмістя, куди по черзі (або разом) заходять різні, переважно кримінальні, персонажі і починають там видавати циркові номери. Події сюжету далекі від мінімальної логіки чи правдоподібності навіть для заявленого невідомого жанру, з масою недоречностей та безглуздостей.

Критичні спойлери сюжету:

• ямаєць прийшов забрати речовини та вбити ГГ (головного героя), натомість почав з ним водний буль розкурювати, а далі взагалі з його ж хати, по телефону, зачитав репчИну для студії звукозапису…
• ефектна, відбита на всю голову, кіллерологиня прийшла по речовини і/або гроші — та й взагалі ГГ вИлюбила…
• кохана дружина ГГ, мила приємна порядна успішна пані — залишилась з ним тільки після того, як він їй показав 2 лями американської валюти в пакеті… І хто вона тоді?
• сам ГГ, як був підкаблучником, так ним і залишився, не зважаючи на те, що Nick його просив “не забувати ким він є”…
• чи можна подумати, що на міжнародний авіарейс вдасться взяти із собою 2 млн доларів готівкою…

Після тривалих пошуків чогось позитивного у цьому кіні, вдалось знайти лише: короткочасну появу в кадрі Desert Eagle, довгочасну появу на екрані чеської акторки Paulina Porizkova та показ аудіокасет і CD-дисків, як символів того часу

В підсумку: бюджетно аж до дешевизни, місцями нудно та примітивно, наївно і не відомо на кого розраховано. “Thursday” (1998) — щось схоже на пародію з художніми елементами цирку на дроті.

P.S. Якщо потрібно нормальне доросле кіно, все вже знято до нас: “Reservoir Dogs” (1992) чи “Mean Guns” (1997) до вашої уваги.