Помінятися місцями / Trading Places (1983)
“Trading Places” (1983) — чудовий фільм ранніх 80-х, який переглядається легко і сучасно навіть сьогодні. Якщо жанр “розумна комедія” не існує, то його варто вигадати, щоб описати дану стрічку. Це той особливий кінематографічний підхід, коли за веселими жартами і комедійними ситуаціями завуальовано непрості питання, вічні цінності, напружений драматизм. І сюжет про цинічний експеримент, коли бездомний жебракуватий пройдисвіт отримує гроші та соціальний статус, а талановитий успішний працівник втрачає буквально все, надає для “розумної комедії” безмежні можливості.
Відеоряд вступної частини зосереджує увагу на важливих речах. На простих людях, які представляють “справжні” професії: виробляють товари і надають послуги, йдуть на роботу, де важко працюють в не найкомфортніших умовах. Саме вони є рушієм економіки і саме вони будували Америку в широкому розумінні. На відміну від тих, кого покажуть далі — спекулянтів із Wall Street, які торгують “повітрям”… Не оминають оператори і знакові локації Філадельфії: від статуї Rocky Balboa до меморіалу полеглим у війні за незалежність США невідомим солдатам із написом: “Свобода — це світло, за яке багато людей загинули в темряві”. Атмосферність стилю 80-х забезпечується також і музичним супроводом — комбінацією урочистих мелодій симфонічного оркестру та електронної музики.
Пафосний The Heritage Club насправді ніколи не існував, а ключовий епізод поряд з ним знято біля The Curtis Institute of Music, хоча прообразом закритого клубу для обраних був інший елітний заклад Філадельфії — Union League
Акторський склад — це сузір’я яскравих, культових зірок 80-х та 90-х, які грають блискуче, пристрасно і натхненно. Dan Aykroyd — в ролі непристосованого до труднощів життя, випещеного розкішшю “білого комірця”. Eddie Murphy — вуличний пройдисвіт, який демонструє вершину артистизму, виплескує енергію в кожному кадрі, заряджений на позитив, імпровізацію, гумор і дОтепи, при тому, що це лише другий його фільм. Denholm Elliott — харизматичний дворецький з “англійськими” манерами в стилі “Jeeves and Wooster” (1990-1993). Jamie Lee Curtis — цілком на своєму місці, ідеально зображає далеко не пересічну працівницю сфери задоволення. Хоча суб’єктивно незрозумілим залишається акцент на її сексапільність у фільмах 90-х, при відверто хлопчачому виразі обличчя, підкресленому короткою зачіскою і недоладною підлітковою фігурою. Однозначно, це питання вподобань, але норвежка Kristin Holby (модель для Yves St. Laurent та Chanel) в ролі пихатої племінниці багатіїв, випромінює холодну, але справжню, жіночність та привабливість. А також сам Jim Belushi в екзотичній ролі другого плану доповнює зірковий ансамбль.
На 01:25 хвилині хронометражу Jamie Lee Curtis їсть салат під час перегляду To Catch a Thief (1955) Альфреда Хічкока
“Trading Places” наочно демонструє і дозволяє відчути, ЩО означає “втратити все” і ЯК почуває себе людина, яка нічого не завинила у своїх бідах. Хоча професійні кінокритики стверджують, от якби Louis Winthorpe III не свистів на робочому місці — нічого б поганого не сталось. Серйозні поворотні події сюжету рясно збагачені фірмовими абсурдними жартами з 80-х: коли з дипломатом нарізають круги в приватному клубі чи Dan Aykroyd запихає балик лосося під засмальцьовану шубу Санта Клауса на Різдвяній вечірці.
Німе захоплення викликає у 1983 році монітор комп’ютера в автомобілі, підключений до мережі і який на ходу показує ціни на акції в режимі реального часу. А на шпальтах The Wall Street Journal красується промовиста реклама: “Перша проблема, яку вони вирішують, ЩО подарувати на Різдво: Apple II чи Apple II?”
Окремий аспект фільму — ставлення обслуговуючого персоналу та підлеглих до свого керівництва — від приготування їжі до прислужування за столом. Так само і як змінюється сприйняття людини її оточенням, коли вона з грошима і без них. А яка трансформація погляду відбувається із Louis Winthorpe від початку до середини фільму — ніби як буквально дві різні людини. З одного боку — це акторська майстерність Dan Aykroyd, а з іншого — трагічне перевтілення його героя. На жаль, кіно рідко знімають про тих, хто втратив усе і вже не зміг повернутись…
Аналогічними за жанровою приналежністю можна вважати також “Brewster’s Millions” (1985) і “King Ralph” (1991). Було колись кіно…
“Trading Places” пропонує захопливий двогодинний мислительний експеримент і парадоксальне вирішення одвічної дискусії про домінуючий вплив генетики чи соціального оточення на формування особистості. А парадоксальність у тому, що фільм дає дві правильні взаємно протилежні відповіді на таке непросте питання, чим задовольняє усіх.
