“Bend of the River” (1952) — пригодницьке кіно про період Золотої лихоманки на Дикому Заході, справжній вестерн у класичному розумінні. Сюжет, в який легко повірити і уявити тогочасне життя колоністів, першовідкривачів, золотошукачів, злочинців, індіанців… Справжня історія про правильні цінності, яка потенційно могла відбутись у великому штаті Орегон в середині XIX століття.
Американський фільм про американський Дикий Захід, знятий в Америці — поєднання, якого більше ніж достатньо, щоб зробити цей вестерн автентичним і впізнаваним.
“For a Few Dollars More” (1965) — заслужено визнана класика вестерну з усіма необхідними атрибутами: ковбойськими капелюхами, револьверами, верховими кіньми, суворим поглядом Clint Eastwood на фоні гірських і напівпустельно-степових ландшафтів. Фільм про хороших мисливців на поганих злочинців, в межах сюжетної ідеї якого грабують банки, інтенсивно вбивають, вишукано обманюють, прямолінійно крадуть, пафосно мстяться, п’ють міцне і вдихають дИмне, а дехто навіть примудряється гнути романтичну лінію. Більше ніж дві години хронометражу — це більше ніж достатньо, щоб зануритись в атмосферу Дикого Заходу епохи справжнього кінематографу.
“Rancho Deluxe” (1975) — пригодницький фільм епохи справжнього олдскульного кінематографу про двох пройдисвітів, які займаються викраденням і збутом ВРХ в межах невеликої території штату Монтана. Паралельно основному виду діяльності вони ще примудряються брати від життя все, що можна отримати, а також вчиняють нелогічні напівбожевільні вчинки. Окремі сцени та діалоги здатні здивувати своєю прямотою, відвертістю чи аморальністю, що є цілком закономірним — на екрані жителі ранчо та безкраї пасовища Монтани 70-х. Середовище, у якому в людей мало сентиментів, але багато практичності і можливо грубої безпосередності.
Captain Apache (1971) — цілком звичний представник жанру, з усіма необхідними атрибутами: суворою дикою природою, брутальними чоловіками, жінками тогочасних стандартів краси, жорстокими звичаями і підходами до вирішення майнових питань, атмосферою загадковості, розслідуванням злочинів, до яких ведуть уривки фраз, сказані в останню мить — і все це заради глобальної благородної мети.
У фільмі про американський Дикий Захід, який знімався в Іспанії, присутні навіть певні нотки детективного нуару, але в антуражі вестерну. Рукопашні бійки дуже театральні, але принаймні без прийомів східних бойових мистецтв та змішаних єдиноборств, за що ВЖЕ можна подякувати.
Не зрозумілий мені фільм. Мабуть, то страшно і соромно зізнаватись публічно, що кіно, у якого “83 нагороди, 36 номінацій” і рейтинг 8.2, в мене не викликає захвату. Після перегляду залишаються дуже змішані почуття. З одного боку такі речі як акторська гра (особливо Javier Bardem та Tommy Lee Jones), операторська робота (загальні плани і детальні кадри з фрагментами облич), атмосферність (гнітюча тиша на фоні моторошних подій), добре продумані харизматичні Образи головних героїв — не можуть не вражати.
