“The Bounty” (1984) — рідкісний не лише в наш час, епічний фільм з історичною складовою в пригодницькому жанрі на морську тематику. Сюжет тримає в напрузі і викликає справжній інтерес до перебігу подій. Знятий надзвичайно реалістично, з увагою до деталей — від такелажу кораблів до дрібних елементів одягу та манер поведінки XVIII століття. Має вражаючий рівень естетики: від райських полінезійських і новозеландських ландшафтів до природно красивих акторів та акторок. А своїм настроєм може позмагатись із окремими напруженими трилерами, в яких загрозлива атмосфера нависає над головними героями в очікуванні чогось страшного.
“Stand by Me” (1986) — якісний фільм з епохи “лампових” 80-х, періоду, коли кіно знімалось про людей і для людей. Історія із багатьма сенсами про подорож чотирьох друзів із невеликого містечка, впродовж якої вони будуть обговорювати важливі теми, розповідати про свої страхи і боротись з ними, ділитись серйозними думками, формулювати дорослі висновки, приймати доленосні рішення, робити вибір, що врешті-решт змінить їхнє життя. Екранізація новели Stephen King — “The Body”.
Події фільму відбуваються у 80-х (1985) та 50-х (1959) роках у провінційному містечку Castlerock (штат Oregon).
“Masquerade” (1988) — фільм змішаних жанрів і таких самих вражень від перегляду, в якому чергуються відверто нудні мелодраматичні моменти та прийоми непоганої детективної історії на фоні любовних багатокутників. Кіно виробництва США 80-х, але на початку візуально і стилістично може нагадувати європейське кіно про Французьку Рив’єру.
Одразу кидається в очі ностальгійна зернистість картинки, автомобілі із квадратною решіткою радіатора, справжні натурні зйомки хоч і обмежені узбережжям острова Long Island. І актори… Такі справжні та, не побоюсь цього слова, натуральні (в окремих сценах це особливо добре помітно).
“Grand Canyon” (1991) — багатогранний, різнорівневий, сильний у всіх розуміннях, довгий фільм про фундаментальне в нашому житті, про базові універсальні принципи існування людського виду, функціонування соціуму в цілому та місце в ньому окремого індивіда. Про сегрегацію суспільства в межах одного міста і ланцюг (не)випадкових подій, який створює точки перетину ліній життя. Практично фестивальне кіно, орієнтоване винятково на дорослу, зрілу аудиторію, сповнене символізму і вічних філософських питань, частина з яких риторичні, а на частину даються чесні неприємні відповіді.
“Red Corner” (1997) — судова процесуальна драма про безнадійне протистояння невинного громадянина США і свавільної авторитарної диктатури КНР, у якій життя однієї людини чи її правА нічого не варті. У фільмі чудово використано сюжетний прийом, коли однозначно визначена на початку ситуація поступово змінюється докорінно, завдяки багатьом маленьким крокам однієї із сторін. Перша половина двогодинного хронометражу досить нуднувата і затягнута в частині діалогів та емоцій, але друга значно динамічніша — сповнена інтригуючої напруги та навіть елементів екшену.
