“Grand Canyon” (1991) — багатогранний, різнорівневий, сильний у всіх розуміннях, довгий фільм про фундаментальне в нашому житті, про базові універсальні принципи існування людського виду, функціонування соціуму в цілому та місце в ньому окремого індивіда. Про сегрегацію суспільства в межах одного міста і ланцюг (не)випадкових подій, який створює точки перетину ліній життя. Практично фестивальне кіно, орієнтоване винятково на дорослу, зрілу аудиторію, сповнене символізму і вічних філософських питань, частина з яких риторичні, а на частину даються чесні неприємні відповіді.
Дуже посереднє кіно з невиправдано довгим хронометражем. У фільмі намагались торкнутись тематики такого широкого спектру, що він врешті-решт втратив основний акцент. З одного боку показано типове офісне життя і взаємодію між співробітниками у корпоративному стійлі — через інтриги, плітки, брехню, поділ на соціальні мікрогрупи, маніпуляції мотивацією підлеглих і ще багато чого. З іншого — почали заглиблюватись в тему ролі чоловіка і жінки на роботі та в сім’ї, намагаючись розв’язати проблему сексуальних домагань.
“Arthur the King” залишає змішані враження. З одного боку — він дуже схожий на фільм “star vehicle” для підтримки популярності Mark Wahlberg, а також медійної колаборації із “Bear Grylls Survival Academy”. З іншого — не все так однозначно. Сюжет засновано на реальній історії, описаній в книзі-спогаді “Arthur — The Dog Who Crossed the Jungle to Find a Home” (2016), авторства шведського спортсмена Mikael Lindnord, яка мала місце у 2014 році. Фактично мова йде про екранізацію літературного твору, до якої долучився і сам автор, в рідкісному на сьогодні жанрі пригодницького кіно з елементами спортивної драми.
Хороше, позитивне кіно про правильні, може навіть ідеалізовані, цінності. Має викликати особливий інтерес у тих, хто цікавиться шкільним навчанням-вихованням, кому небайдужа тематика роботи із деструктивно налаштованими підлітками, хто хотів би заглиблюватись у їхній внутрішній світ, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки девіантної поведінки із згубним впливом соціального середовища, допомагати вирішити їхні індивідуальні проблеми… А тим, кому далекі утопічні ідеї побудови ідеального суспільства крізь “індивідуальний підхід” та “здатність бачити хороше в кожному” у фільмі присутня — молода і незрівнянна Michelle Pfeiffer.
Вдумливий фільм із багатьма глибокими ідеями і висновками. Про людей із видатним інтелектом кіно знімають рідко. Тому найбільш яскраві стрічки мимовільно постають в один ряд і серед них “Good Will Hunting” виступає якісним міцним середняком 90-х, який навряд чи можна віднести до шедеврів найвищого ґатунку чи розглядати як щось принципово нове і незрівнянне. Для того, хто вже мав можливість насолодитись “A Beautiful Mind” (2001) чи тим більше “The Imitation Game” (2014), історія “трансформації розуму в мудрість” під керівництвом неголеного Robin Williams виглядатиме досить простою, аж до прямолінійності.
