Важкувате кіно. Думається, якби на роль головного героя не взяли б Russell Crowe, то фільм залишився б непоміченим широкою аудиторією. Тим більше, що потворних акторів подібного типажу має бути достатньо в підвальних кастинг-кімнатах кіностудій.
Після перегляду варто зробити два висновки:
не варто стартувати ні на кого через дрібниці; на смартфоні має бути буквенно-цифровий пароль типу “lonG-passvorD#1991” бо наші телефони мають купу інформації, яка може створювати загрози не лише нам.
Як не дивно, але друга частина мені сподобалась більше ніж перша. Вона ніби веселіша, динамічніша. Steve Martin не перевершений, як і завжди. Багато гарних комедійних ситуацій, непоганий гумор та позитивний посил про правильні життєві пріоритети. Цей фільм про те, як складно передати дітям сімейні традиції та цінності, не обмежуючи при цьому їхню свободу вибору та самовизначення. Немає якогось рецепту чи алгоритму “правильного” виховання дітей — жорстко чи лагідно, у кожного по-своєму.
Жанр фільму залежить від віку глядача… Коли його дивився підлітком — це була класна комедія в стилі 90-х з відповідними акторами. Бо мене веселило і забавляло як хтось падав і светром витирав блювотиння. А коли переглядаю в старшому віці — це вже сімейна драма. Бо важко дивитись на сварки подружньої пари середнього віку, приниження учнів у школі чи несправедливість до найменшої дитини в родині… Це фільм про те, що велика сім’я і велика кар’єра речі не сумісні та про те, що власне щастя і успішна кар’єра — речі не тотожні.
Мені сподобалось. Ні, це не означає, що фільм хороший і його варто дивитись. “Sexy Beast” це складна багатогранна стрічка про життя, яка виходить далеко за межі сюжету про пограбування. Власне воно — це лише епізод і підстава для того щоб зібрати всіх дуже різних персонажів біля чогось спільного і починати повільно витягувати з них відповіді на непрості життєві питання про: пріоритети, систему цінностей, стосунки, дружбу, кохання, гроші, волю та терпіння. Не все побачене варто розуміти буквально.
“Don’t Forget the Driver” у вітчизняному перекладі більш відомий як “Подякуйте водієві”, серіал про водія екскурсійного автобуса британської глибинки та його оточення: родичів, колег, друзів, знайомих. Всього лише 6 півгодинних епізодів, але в них особлива місія… Даний серіал не дає якихось унікальних знань чи примушує розгадувати інтелектуальні загадки. Ні. Він бере впорядковану емоційну сферу людини з усталеними, роками відшліфованими реакціями на соціальні явища та об’єкти, і перемішує її, приносить хаос в порядок, примушує подивитись під іншим кутом, і після перегляду витиснути з глядача фразу “це все дуже неоднозначно”…
