Мабуть чи не єдине, що може бути крутішим за британські детективи, це — костюмовані історичні серіали, британські. Типовим представником цього жанру є “The Halcyon”, в адаптованому перекладі “Готель Алкіон”. Незаслужено обділений популярністю, серіал представлений одним сезоном із 8 епізодів по 50хв і присвячений подіям в аристократичних колах Лондона напередодні Другої світової в межах одного елітного готелю.
Серіал має доволі простий, хоч і не легко прогнозований сюжет, з повільним темпом розвитку подій.
Фільм досить простий і місцями прямолінійний. Фінальна сцена поєдинку трохи розчарувала — підготовка до нього була більш цікавою. Бентежить той факт, що один новачок у в'язниці суворого режиму зміг із самого початку нав'язати всім(!) свою модель поведінки і правила гри. Це дуже важко прийняти. Без авторитетного кримінального минулого та впливових знайомих на волі — такого ніде не може бути. Але це кіно. Звичайно, приємною несподіванкою була поява Peter Falk, хоча він тут вже у дуже пристойному віці.
“Ted Lasso” (2020) від Apple TV Plus — після перегляду 1-го сезону дехто кажуть, що це краще з того, що з нами відбулось цього року. Центральною ідеєю серіалу є порівняння і в певному розумінні протиставлення всього американського та британського: способу життя, цінностей, англійської мови, моделей поведінки, раціону харчування. І спортивний контекст для цього обрано не випадково: і в США, і в Європі є гра, яку називають футболом, але це настільки різні види спорту, що їх поєднує лише назва.
Ніби як простий прохідний фільм. В той же час, при відомому з перших кадрів фіналі, в нього практично не прогнозований сюжет, оскільки дії головних героїв катастрофічно нелогічні та на стільки ж безглузді. Якщо серйозно, то фільму просто не вистачило трохи розвинути персонажі головних героїв — розкрити їхню внутрішню “страшну таємницю” чи щось подібне… Але кіно не залишає байдужим. Гнітюча атмосфера. Сувора природа. До речі, то справжні пейзажі Британської Колумбії, тієї що в Канаді.
Фільм взагалі не сподобався. Припускаю, що він несе якесь тонке психолого-емоційно-світоглядне навантаження, але сприймати це нелегко та і не дуже хочеться. Після перегляду залишається дивне відчуття безглуздості сюжету: ось все йшло-йшло, одне за одним, події, повороти — а на виході нічого, як холостий постріл. Склалось враження, що або мені щось не досказали, або не допоказали, або очікував щось інше, або все показали, а я цього не зрозумів… До перегляду не радив би.
