Один з небагатьох серіалів, який покликаний формувати світогляд, доповнювати картину світу і давати відповіді на широке коло питань: про фінанси на Wall Street, економіку розвинутих країн, локальну політику, глобальну геополітику, державну владу, офісних співробітників, кандидатів у президенти та їхній електорат. “Billions” — серіал, який детально пояснює, що все перелічене є лише частинами великого цілого, у якому одне без іншого не функціонує і навіть теоретично не може існувати.
Знято якісно, дОрого і місцями пафосно.
“Nighthawks” (1981) — маловідомий кримінальний трилер у стилістиці 70-х про протистояння пари звичайних поліцейських та міжнародного ідейного терориста, який сіє паніку, підриваючи будівлі і захоплюючи заручників. Фільм викликає інтерес, першочергово, своєю атмосферою та акторським складом. Із сюжетної точки зору він досить прямолінійний, місцями затягнутий, не пропонуючи сучасному глядачеві нічого особливого чи захоплюючого.
Подібне кіно, як вікно в минуле на 50 років тому: атмосфера неблагополучних районів Нью-Йорку (Queens і Bronx) з відповідним виглядом вулиць та інтер’єрів будівель, а також справжньою автомобільною естетикою.
“Plunkett & Macleane” (1999) — британський комедійно-пародійний псевдоісторичний фільм, знятий переважно у Чехії. В окремих епізодах добряче затягнутий та нуднуватий, від якого віє помітною несерйозністю. До очевидних плюсів можна віднести детально показаний побут Англії XVIII століття (одяг, інтер’єри приміщень, вигляд вулиць) і непересічний акторський склад. Все ж інше (музичний супровід, кольорова гама, сюжет стрічки) на стільки недолуге, що викликає труднощі з його оцінкою. Не менше веселить і насторожує те, ЯК продемонстровано так зване “джентльменське” середовище — штукатурний макіяж на обличчях, жахливі перуки і поведінка, дивна для представників чоловічої статі не лише у XVIII столітті…
“Thursday” (1998) — кіно незрозумілого жанру. Для кримінальної комедії замало гумору, а для напруженого трилера замало… всього. Воно не смішне, не серйозне, не дитяче і недоросле. Більше нагадує, ніби під ювілей Tarantino колеги по цеху, в якості подарунку, зняли стьоб на його ж фільми. Щоб Quentin вечором міг розважитись і покепкувати із самого себе…
Фільм сповнений нецензурної лексики, неполіткоректних висловлювань, вульгарних балачок, небілих жартів, вогнепальної зброї, заборонених речовин. Більшість сцен відбувається в одному будинку американського передмістя, куди по черзі (або разом) заходять різні, переважно кримінальні, персонажі і починають там видавати циркові номери.
Про такі фільми кажуть — концентрована якість у всіх своїх проявах і в якій прекрасно практично все. Саме подібні стрічки об’єднують глядачів у “Клюб шанувальників кінематографу 90-х” міцніше ніж членський квиток, виписаний від руки Val Kilmer на спині у Tom Cruise. “A Perfect Murder” — психологічний трилер з елементами детективу, атмосферний фільм, покликаний занурюватись в настрій і повільно смакувати. Важка, гнітюча обстановка, напруга, яка тримає увагу глядача і з якої не хочеться виходити в очікуванні кульмінації сюжету.
